Site categories All
#court
Звукозаписывающая компания Sony Music добилась в окружном суде Гамбурга (Германия) предписания о блокировке пиратских сайтов на уровне проекта Quad9, предоставляющего бесплатный доступ к публично доступному DNS-резолверу "9.9.9.9", а также сервисам "DNS over HTTPS" ("dns.quad9.net/dns-query/") и "DNS over TLS" ("dns.quad9.net"). Суд вынес решение о блокировке доменных имён, уличённых в распространении музыкального контента, нарушающего авторские права, несмотря на отсутствия явной связи некоммерческой организации Quad9 с блокируемым сервисом. В качестве основания для блокировки указано то, что разрешение имён пиратских сайтов через DNS способствует нарушению авторских прав Sony.

Решение о блокировке на стороне стороннего публичного сервиса DNS вынесено впервые и воспринимается как попытку медиаиндустрии перенести связанные с отстаиванием соблюдения авторских прав риски и затраты на третьих лиц. Quad9 лишь предоставляет один из публичных DNS-резолверов, который не связан с обработкой нелицензионных материалов и не имеет отношения к системам, распространяющим подобный контент. При этом сами доменные имена и информация, которую обрабатывает Quad9, не являются объектом нарушения авторских прав Sony Music. Со своей стороны Sony Music указывает на то, что Quad9 предоставляет в своём продукте блокировку ресурсов, распространяющих вредоносное ПО и уличённых в фишинге, т.е. продвигает блокировку проблемных сайтов как один из атрибутов сервиса.
На сайті НКРЗІ в рубриці «Новини» в порядку інформування 23.02.2021 було опубліковано новину з урахуванням інформації, викладеної у листі Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 18.02.2021 № 2436/125/47-2021 щодо ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. від 04.02.2021, справа  № 752/22980/20, у кримінальному провадженні №12020100010005155 від 17.12.2020.

Водночас, враховуючи лист Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 25.02.2021 № 2983/125/47-2021 про повернення попереднього листа від 18.02.2021 № 2436/125/47-2021 без виконання, НКРЗІ повідомляє про відкликання зазначеного оголошення.

Додатково інформуємо про те, що в деяких ЗМІ поширено неправдиву, спотворену інформацію стосовно розміщеної 24.02.2021 на вебсайті НКРЗІ публікації про ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова Колесник С.А. від 23.02.2021, що нібито «Згідно з судовим рішенням, Нацкомісія має зобов’язати Інтернет-провайдерів, операторів та провайдерів телекомунікацій, які працюють на території України, закрити доступ до цих Telegram-каналів — до скасування арешту майна.».

У зв’язку з цим, звертаємо увагу, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

НКРЗІ здійснює свою діяльність на підставі, зокрема, законів України «Про телекомунікації», «Про радіочастотний ресурс України»,  та  Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 № 1067. У визначеній сфері НКРЗІ здійснює повноваження органу ліцензування, дозвільного органу, регуляторного органу та органу державного нагляду (контролю).

Таким чином, до повноважень НКРЗІ не належить питання щодо зобов’язання операторів, провайдерів телекомунікацій здійснювати заходи із блокування (закриття) доступу до веб-ресурсів.
Департаментом контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України листом від 24.02.2021 №30/1/1/-1209 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, направлено ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова Колесник С.А. від 23.02.2021, справа №953/16996/20, н/п 1-кс/953/1590/21 у кримінальному провадженні №22020220000000124 від 01.10.2020, якою передбачено:

«Накласти арешт на майнові права інтелектуальної власності, які виникають у користувачів мережі Інтернет при використанні Telegram-каналів: «Резидент» (посилання http://t.me/resident_ua, ідентифікатор - 1001271765197); «Легитимный» (посилання http://t.me/Legitimniy, ідентифікатор - 1001242259852); «Картель» (посилання http://t.me/ZE_kartel, ідентифікатор - 1001447182889); «Сплетница» (посилання http://t.me/spletnicca, ідентифікатор - 1001287596810), шляхом зобов`язання Інтернет-провайдерів, операторів, провайдерів телекомунікацій, що здійснюють діяльність на території України, які відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про телекомунікації» включені до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій й перелік яких міститься на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, закрити до них доступ, - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Окружной админсуд г. Киева удовлетворил иск ПрАО «Киевстар» к Офису крупных налогоплательщиков ГНС (в деле № 640/22 894/19) и отменил налоговое уведомление-решение, которым истцу была увеличена сумма денежного обязательства по налогу на прибыль на 96,15 млн грн.

Согласно судебным материалам, налоговики считают, что «Киевстар» провел хозяйственные операции с контрагентами путем «формального составления первичной документации, которые не сопровождались действительным движением активов в процессе выполнения операций именно с этими контрагентами» (цитата).

Как отмечается, во время налоговой проверки было, в частности, установлено, что предприятие «не в полном объеме отразило расходы на формирование резервов для возмещения предстоящих расходов, связанных со скидками по услугам роуминга за 2013 и 2014 годы, в результате чего не был увеличен финансовый результат до налогообложения и занижена налогооблагаемая прибыль за 2015 год 577,4 млн грн» (цитата).
Укртелеком звернувся до Запорізької обласної прокуратури з заявою про порушення службовими особами виконавчих органів Мелітопольської міської ради законодавства України у частині невиконання судових рішень, що є кримінальним правопорушенням

Мова йде про ігнорування низки судових рішень Господарського суду Запорізької області щодо відшкодування Укртелекому заборгованості по витратах за наданні послуги зв’язку пільговим категоріям абонентів. Нагадуємо, що відповідно до закону, пільги на користування телефонним зв’язком надає держава через органи місцевого самоврядування шляхом компенсації суми знижки за кожного пільгового абонента.

Міністерством соціальної політики України делеговано міським радам через управління соціального захисту виконання функцій держави щодо забезпечення соціального захисту незахищених верств населення за рахунок видатків з міських бюджетів. Для можливості практичного реалізації цього завдання створено умови та впроваджено нові підходи по децентралізації влади. Починаючи з 2017 року здійснено перерозподіл відсотків надходжень податків та зборів з державного до місцевих бюджетів.
6 октября 2020 года Шестой апелляционный административный суд отказался удовлетворить апелляционные жалобы Министерства юстиции, Ощадбанка, Укрэксимбанка и оставил без изменений решение Окружного админсуда города Киева от 23 апреля 2020 года, которым был удовлетворен иск ООО “Финансовая компания” Сокур” к Государственной исполнительной службе Министерства юстиции.

Как сообщает Finbalance, таким образом, отменены постановления госисполнителя об описании и аресте 92,79% акций “Укртелекома” (принадлежат ООО “ЕСУ” Рината Ахметова), вынесенные в августе-октябре 2019 года.

Кроме этого, суд обязал Государственную исполнительную службу Министерства юстиции воздержаться от обращения взыскания на 92,79% акций “Укртелекома” до снятия Фондом госимущества Украины (ФГИУ) с контроля договора от 11 марта 2011 года о продаже (приватизации) “Укртелекома” или предоставления ФГИУ разрешения на принудительную реализацию этих акций.
Суд отказался удовлетворить иск Фонда госимущества к ООО “ЕСУ” о расторжении договора купли-продажи 92,79% акций “Укртелекома” и взыскании 2,17 миллиарда гривен пени.

Об этом говорится в решении Хозяйственного суда г. Киева.
Окружной административный суд города Киева приостановил решение Национальной комиссии, осуществляющей государственное регулирование в сфере связи и информатизации о лишении ООО “Интернациональные телекоммуникации” 4G-лицензии.

Об этом информирует пресс-служба суда.
Печерский районный суд Киева обязал украинских интернет-провайдеров и телеком-операторов заблокировать доступ к 69 веб-ресурсам на территории страны. Согласно постановлению суда по делу № 757/59245/19-к, через эти сайты осуществлялась продажа наркотиков.

Адреса самих интернет-страничек в деле не указываются, но отмечается, что в досудебном расследовании Нацполиции участвуют 32 человека, которых подозревают в создании преступных группировок и сбыте наркотических веществ.
27 сентября Хозсуд г. Киева удовлетворил иск “Укртелекома” к Ощадбанку (в деле №910/13249/17) и разорвал договор купли-продажи ценных бумаг №6026-ДД/2015 от 15.09.2015, заключенный между истцом и ответчиком.

Согласно этому договору, “Укртелеком” должен был выкупить у Ощадбанка облигации ООО “ЕСУ” серии С на 1 млрд грн.
Суд дозволив "Ощадбанку" стягнути мільярд гривень з "Укртелекому"
 
Державний "Ощадбанк" домігся у Верховному Суді скасування судових рішень, за якими "Укртелеком" мав право не сплатити банку понад 1 млрд гривень.
Про це повідомляє прес-служба банку.
Зокрема, Верховний Суд постановою від 17 липня частково задовольнив касаційну скаргу Ощадбанку та скасував рішення господарського суду Києва від 27.11.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2018 про розірвання договору купівлі-продажу облігацій, укладеного між банком та Укртелекомом, на суму понад 1 млрд гривень.
"Таким чином, Ощадбанк набув право на примусове стягнення з Укртелекому заборгованості за договором купівлі-продажу облігацій на суму 1,1 млрд гривено. Відповідний позов банку знаходиться на розгляді господарського суду Києва", - йдеться у повідомленні.
Як повідомлялося, ще в 2015 році Укртелеком взяв на себе зобов'язання викупити у двох держбанків (Ощаду і Укрексімбанку) облігацій своєї материнської компанії ЕСУ (дочка СКМ) на суму 2 млрд гривень.
Але телеком-оператору так і не вдалося продати свій мобільний актив - Трімоб, тому у компанії не було грошей на покриття облігацій. Терміни виплати боргу закінчилися ще в середині березня.
Що стосується самої ЕСУ, то вона теж не розрахувалася за облігаціями, які були випущені компанією з метою фінансування зобов'язань, що виникли після приватизації Укртелекому в 2011 році. Ще один держбанк (Укрексім) подав на неї до суду, зажадавши повернення 2,8 млрд гривень боргу.
Раніше генеральний прокурор Юрій Луценко повідомляв, що компанія "Укртелеком" була приватизована кіпрською компанією фактично безкоштовно.
 
 
Теперь выедят мозг операторам.
Господарський суд Києва вирішив розірвати укладений за підсумками приватизаційного конкурсу договір купівлі-продажу 92,79% з "ЕСУ", відповідач вже заявив про намір подати апеляцію на це рішення.
Про це йдеться в прес-релізі компанії ЕСУ.
 
"ЕСУ" не згоден з рішенням суду першої інстанції і продовжить захист права власності на акції "Укртелекому" в апеляційному суді", - повідомили в компанії.
 
В "ЕСУ" підкреслили, що рішення суду першої інстанції не вплине на операційну роботу "Укртелекому", зокрема, буде продовжена масштабна модернізація компанії в партнерстві з China Development Bank.
 
"З огляду на характер претензій ФДМ і їх зв'язок з діями попередніх власників "Укртелекому", "ЕСУ" вважає за необхідне досягнення розумного компромісу щодо виконання приватизаційних зобов'язань", - відзначили в компанії.
 
Нагадаємо, Фонд держмайна в травні 2011 року продав 92,79% акцій Укртелекому українській "дочці" австрійської компанії EPIC - фірмі ЕСУ - за 10,5 млрд гривень.
 
Потім ЕСУ перепродала цей актив групі СКМ Ріната Ахметова. Бізнесмен став власником компанії опосередковано.
 
Він придбав у EPIC 100% акцій компанії UА Тelecominvest Limited, якій належать корпоративні права українського ТОВ "ЕСУ".
 
Остання компанія є безпосереднім власником Укртелекому, контролюючи майже 93% акцій компанії.
 
Як повідомлялося, державні Ощадбанк та Укрексімбанк вимагають через суд стягнути борги з ЕСУ в розмірі 1,1 мільярда гривень та 2,83 мільярда гривень відповідно.
 
Укрексімбанк купив облігації ЕСУ номіналом 2,24 млрд гривень у квітні 2013 року. У березні 2017 року ЕСУ повинна була погасити облігації, однак цього не зробила.
 
Раніше генеральний прокурор Юрій Луценко повідомляв, що компанія "Укртелеком" була приватизована кіпрською компанією фактично безкоштовно.
 
http://www.epravda.com.ua/news/2017/10/19/630245/
Не поделили недвижимость
Укртелеком не имеет права поднимать цены на доступ к ККЭ?
Фонд государственного имущества (ФГИ) подал в Хозяйственный суд Киева иск против телекоммуникационной компании «Укртелеком»