Компанія була стурбована здатністю місцевих постачальників електроенергії забезпечити потужність, необхідну для таких вимогливих робочих навантажень. Тому замість того, щоб покладатися на місцеву електричну мережу, Standard співпрацює з NuScale Power Corporation, виробником невеликих модульних атомних електростанцій, для своїх об’єктів в Огайо та Пенсільванії.

«Ми бачимо, що багато застарілої потужності базової мережі перестають працювати через відсутність нових варіантів стабільного створення базового навантаження на ринку, особливо враховуючи зростання попиту на електроенергію для обчислень зі штучним інтелектом (AI) і центрів обробки даних», — сказав генеральний директор Standard Power Максим Сережин. у заяві. Standard Power співпрацює з компанією ENTRA1 Energy і NuScale, яка займається розробкою та виробництвом енергії, «щоб постачати безвуглецеву енергію базового навантаження, щоб усунути цю велику прогалину на ринку генерації», — сказав Серьожин.

Загалом компанія планує розгорнути 24 невеликі модульні реактори (SMR) NuScale між Огайо та Пенсільванією. Повідомляється, що ці реактори здатні генерувати 77 мегават кожен, або 1,8 ГВт загальної потужності. Цього має бути достатньо навіть для найвимогливіших GPU.

SMR – не типова електростанція. Вони будуються на конвеєрі, подібно до автомобіля або вантажівки, і можуть бути розгорнуті в кластерах залежно від необхідної потужності. Серед конкурентів NuScale на ринку — TerraPower, Westinghouse Electric, BWXT Technologies, GE Hitachi Nuclear Energy і X-energy. Але NuScale є першим, хто отримав схвалення Комісії з ядерного регулювання США для комерційного впровадження.

Standard Power не перший постачальник центрів обробки даних, який шукає ядерне рішення. Microsoft досліджує використання систем SMR для живлення своїх центрів обробки даних, яких у неї достатньо.

При згадці про атомну енергетику більшість людей достатнього віку, щоб пам’ятати, одразу згадають про аварії та катастрофи, такі як Острів трьох миль чи Чорнобиль. Проте Білл Клейман, голова програми AFCOM Data Center World та українець, який виріс поблизу Чорнобильської АЕС, не турбується про аварію.

«Я великий шанувальник цього. Одна з найбільших речей, яких я навчився, — це сегментований підхід, через який потрібно пройти, навіть щоб розпочати такий проект. Ви повинні працювати з усіма, починаючи з державних і місцевих органів влади і закінчуючи комунальними комісіями», – сказав мені Клейман.

«У розмові з кількома людьми з місцевих громад вони не проти використання атомної енергії як методу підтримки цифрової інфраструктури. Однак це від колишніх співробітників NIMBY, які дали мені обґрунтовані аргументи. Вони не проти центрів обробки даних у своїх дворах; вони просто хочуть, щоб вони були добрими та відповідальними сусідами. Їх хвилює те, як це все буде побудовано та вплине на місцеві громади», – сказав Клейман.

«Ці сучасні атомні об’єкти будуються не так, як в Україні. Це розчини на водній основі і не мають графітових сповільнювачів, як у Чорнобиля. З огляду на обмеження потужності, які ми спостерігаємо, і величезні розміри одиничних угод, які зараз наближаються до 300, 400 і навіть більше мегават, нам потрібно переглянути наш підхід до потужності. Це може бути спосіб зробити це», – додав Клейман.