Разделы сайта Все
#держава
Кабинет Министров одобрил проект закона о выходе Украины из Соглашения о сотрудничестве в развитии и использовании систем сотовой подвижной связи. Документ будет направлен в Верховную Раду.

Решение принято во время заседания правительства 3 марта, которое транслировалось на Youtube-канале Кабмина.

Соглашение было подписано 17 января 1997 года в г. Москве и ратифицировано законом Украины от 3 марта 1998 года.

Соглашение определяет договоренности по обеспечению сотрудничества стран-участниц Содружества независимых государств в области развития систем сотовой подвижной связи, совершенствования межгосударственного рынка услуг.

“За период, прошедший со времени подписания соглашения, оно не обрело для Украины практической реализации. Сотрудничество и любые контакты с исполнительными органами СНГ по вопросам его реализации по объективным причинам не происходят. Следовательно, нет оснований для обмена информацией о любых обязательствах сторон в связи с выходом Украины из указанного соглашения”, – говорится в пояснительной записке к проекту.
На сайті НКРЗІ в рубриці «Новини» в порядку інформування 23.02.2021 було опубліковано новину з урахуванням інформації, викладеної у листі Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 18.02.2021 № 2436/125/47-2021 щодо ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. від 04.02.2021, справа  № 752/22980/20, у кримінальному провадженні №12020100010005155 від 17.12.2020.

Водночас, враховуючи лист Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 25.02.2021 № 2983/125/47-2021 про повернення попереднього листа від 18.02.2021 № 2436/125/47-2021 без виконання, НКРЗІ повідомляє про відкликання зазначеного оголошення.

Додатково інформуємо про те, що в деяких ЗМІ поширено неправдиву, спотворену інформацію стосовно розміщеної 24.02.2021 на вебсайті НКРЗІ публікації про ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова Колесник С.А. від 23.02.2021, що нібито «Згідно з судовим рішенням, Нацкомісія має зобов’язати Інтернет-провайдерів, операторів та провайдерів телекомунікацій, які працюють на території України, закрити доступ до цих Telegram-каналів — до скасування арешту майна.».

У зв’язку з цим, звертаємо увагу, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

НКРЗІ здійснює свою діяльність на підставі, зокрема, законів України «Про телекомунікації», «Про радіочастотний ресурс України»,  та  Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 № 1067. У визначеній сфері НКРЗІ здійснює повноваження органу ліцензування, дозвільного органу, регуляторного органу та органу державного нагляду (контролю).

Таким чином, до повноважень НКРЗІ не належить питання щодо зобов’язання операторів, провайдерів телекомунікацій здійснювати заходи із блокування (закриття) доступу до веб-ресурсів.
Рішення НКРЗІ від 23.02.2021 № 69 «Про внесення змін до рішення НКРЗІ від 05.04.2016 № 180 «Про затвердження Порядку надання операторами, провайдерами телекомунікацій звітності та інформації і визнання такими, що втратили чинність, рішень НКРЗ від 04.11.2008 № 1189 та від 25.12.2008 № 1283»» направлено на удосконалення Порядку звітності в частині надання операторами, провайдерами телекомунікацій звітності виключно в електронній формі на офіційному вебсайті НКРЗІ у відповідному розділі за допомогою відповідних програмних засобів, з накладанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також оптимізація форм звітності.
Департаментом контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України листом від 24.02.2021 №30/1/1/-1209 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, направлено ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова Колесник С.А. від 23.02.2021, справа №953/16996/20, н/п 1-кс/953/1590/21 у кримінальному провадженні №22020220000000124 від 01.10.2020, якою передбачено:

«Накласти арешт на майнові права інтелектуальної власності, які виникають у користувачів мережі Інтернет при використанні Telegram-каналів: «Резидент» (посилання http://t.me/resident_ua, ідентифікатор - 1001271765197); «Легитимный» (посилання http://t.me/Legitimniy, ідентифікатор - 1001242259852); «Картель» (посилання http://t.me/ZE_kartel, ідентифікатор - 1001447182889); «Сплетница» (посилання http://t.me/spletnicca, ідентифікатор - 1001287596810), шляхом зобов`язання Інтернет-провайдерів, операторів, провайдерів телекомунікацій, що здійснюють діяльність на території України, які відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про телекомунікації» включені до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій й перелік яких міститься на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, закрити до них доступ, - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Згідно з частиною третьою статті 5 Закону України «Про санкції» рішення щодо застосування санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи - нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1 - 21, 23 - 25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов'язковим до виконання.
Окружной админсуд г. Киева удовлетворил иск ПрАО «Киевстар» к Офису крупных налогоплательщиков ГНС (в деле № 640/22 894/19) и отменил налоговое уведомление-решение, которым истцу была увеличена сумма денежного обязательства по налогу на прибыль на 96,15 млн грн.

Согласно судебным материалам, налоговики считают, что «Киевстар» провел хозяйственные операции с контрагентами путем «формального составления первичной документации, которые не сопровождались действительным движением активов в процессе выполнения операций именно с этими контрагентами» (цитата).

Как отмечается, во время налоговой проверки было, в частности, установлено, что предприятие «не в полном объеме отразило расходы на формирование резервов для возмещения предстоящих расходов, связанных со скидками по услугам роуминга за 2013 и 2014 годы, в результате чего не был увеличен финансовый результат до налогообложения и занижена налогооблагаемая прибыль за 2015 год 577,4 млн грн» (цитата).
Укрзалізниця працює над впровадженням Wi-Fi-доступу до інтернету у пасажирських поїздах. Реалізувати проєкт на першому етапі планується у швидкісних поїздах Інтерсіті+. Про це повідомив директор з питань інформаційних технологій АТ «Укрзалізниця» Володимир Рєзнік.

За його словами, вже багато років йде мова про якісний доступ до інтернету у поїздах, але далі слів справа не рухається, проводяться пілотні впровадження, які за результатами пілоту подальшого розвитку не мають.
Укртелеком звернувся до Запорізької обласної прокуратури з заявою про порушення службовими особами виконавчих органів Мелітопольської міської ради законодавства України у частині невиконання судових рішень, що є кримінальним правопорушенням

Мова йде про ігнорування низки судових рішень Господарського суду Запорізької області щодо відшкодування Укртелекому заборгованості по витратах за наданні послуги зв’язку пільговим категоріям абонентів. Нагадуємо, що відповідно до закону, пільги на користування телефонним зв’язком надає держава через органи місцевого самоврядування шляхом компенсації суми знижки за кожного пільгового абонента.

Міністерством соціальної політики України делеговано міським радам через управління соціального захисту виконання функцій держави щодо забезпечення соціального захисту незахищених верств населення за рахунок видатків з міських бюджетів. Для можливості практичного реалізації цього завдання створено умови та впроваджено нові підходи по децентралізації влади. Починаючи з 2017 року здійснено перерозподіл відсотків надходжень податків та зборів з державного до місцевих бюджетів.
Підсумки засідання НКРЗІ від 09 лютого 2021 року

Digicom отримав ліцензію на додаткову смугу у Херсонській, Миколаївській та Кіровоградській областях.

Комісія внесла до розділу І Реєстру земну станцію прийому спеціальної інформації супутникової служби дослідження Землі моделі 3C-X з GNSS приймачем, виробництва м. Дніпро.

Комісія за заявами вилучила у ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» номерний ресурс (по 1тис номерів у різних районах)

Комісія прийняла рішення провести в термін до 30 вересня 2021 року аналіз ринку послуг з надання у користування каналів електрозв’язку зі швидкістю до 2 Мбіт/с кінцевим споживачам; рекомендувала операторам, провайдерам телекомунікацій, які надають послуги на даному ринку, в термін з 01 квітня 2021 року до 31 квітня 2021 року надати дані за 2018-2020 роки через Систему електронної звітності НКРЗІ (НКРЗІ – СЕЗ).
Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з керівниками провідних українських телевізійних каналів, яка була присвячена рішенню Ради національної безпеки і оборони України від 2 лютого 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» щодо кількох телеканалів.
 
«Це не має жодного стосунку до інших телеканалів. В Україні на сьогодні немає загрози ні свободі слова, ні медіа-бізнесу», – наголосив Глава держави.

Президент відзначив, що рішення про санкції має чітке обґрунтування у зв’язку з фінансуванням з Росії та співпрацею з терористичними організаціями.
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №43/2021

Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 лютого 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»
Закон о внесении изменений в законодательство по предотвращению распространения коронавирусной болезни COVID-19, которым предусматривается штраф для бизнеса за ненадлежащее предотвращение болезни, официально опубликован в парламентской газете “Голос Украины”. Он вступит в силу в четверг, 14 января.

Проектом закона предусмотрено внесение изменений в законодательство, согласно которым юридическое лицо, физическое лицо – предприниматель будут платить штраф за допуск лица в общественное место без маски, а также за отсутствие предупреждения о необходимости надеть средство защиты, или же за отсутствие реагирования на пребывание людей без маски в помещении. Штраф предусмотрен в размере от 200 до 300 необлагаемых минимумов доходов граждан (при необлагаемом минимуме доходов граждан в 17 грн – от 3400 до 5100 грн).
Федеральная комиссия по связи США (ФКС) предприняла очередной шаг на пути к тому, чтобы окончательно заставить американских провайдеров отказаться и демонтировать уже установленное оборудование Huawei и ZTE, которое должно обеспечивать работу сетей 5G.

Как сообщает 1informer, комиссары ФКС проголосовали за создание списка запрещенного оборудования. Федеральная комиссия также официально учредила программу по возмещению затраченных средств более мелким провайдерам и поставщикам сетевых услуг за замену оборудования, которое считается опасным для национальной безопасности.
Национальная комиссия, осуществляющая регулирование в сферах энергетики и коммунальных услуг (НКРЭКУ) предлагает повысить тариф на передачу электроэнергии для бизнеса до 309 грн/МВт-ч в 2021 году.

Соответствующее решение комиссия приняла на заседании 11 ноября 2020 года, после чего проект постановления будет размещен на сайте Комиссии для получения замечаний и предложений.

В 2020 году тариф на передачу электроэнергии повышался несколько раз: в июле цена взлетела со 155 до 240 грн/МВт-ч. Второе повышение, еще на 30%, запланировано на 1 декабря. Таким образом, за год тариф на передачу тока вырос более чем вдвое.
В Украине ФЛП платят за себя меньше налогов, чем простой работник. Именно они прежде всего выступают против повышения минимальных зарплат. В 2021-м суммы, которые они должны отдавать государству, вырастут вдвое.