Для збільшення дальності квантового зв'язку Toshiba використовувала метод двохдіапазонної стабілізації. Суть його в тому, що одночасно надсилаються два опорних оптичних сигнали на різних довжинах хвиль. Один сигнал використовується для придушення швидко мінливих флуктуацій, а другий — для точного налаштування фази.
 
Використовуючи цю методику, команда Toshiba змогла підтримувати постійний квантовий сигнал з точністю до декількох десятків нанометрів. Це дозволило їм передавати дані по оптичних волокнах завдовжки 600 км, що приблизно в шість разів далі, ніж попередній рекорд.

Першим використанням технології, ймовірно, буде застосування її для квантового розподілу ключів (QKD). Цей метод шифрування використовує правило квантової фізики, згідно з яким сам факт спостереження за ключем змінює його. У результаті ключ стає марним для потенційного хакера, а авторизовані користувачі попереджаються про спробу злому.

Наразі комерційні системи QKD обмежені дистанцією 100-200 км.

Завдяки QKD користувачі можуть безпечно обмінюватися конфіденційною інформацією (такою як банківські виписки, медичні записи, приватні дзвінки) навіть через ненадійний канал зв'язку (наприклад, інтернет).

Подробиці роботи опубліковані в науковому журналі Nature Photonics. Робота частково фінансувалася ЄС через проект H2020, OpenQKD.