Cвятослав

@Dimkers Ну ок... хай мій косяк. Мені таке формулювання здалась рекомендацією до звернення...

Ти ж сам ІНАУ згадав у рекомендаціях! Не зрозуміла мені твоя логіка мяко кажучи....

Я розумію. Ніяким боком. Ну я особливих надій і не плекаю на це. Хіба що може щось порадять цікаве.

Я сам хз, але чому б не запитати. В них знайшов на сайті таке. https://inau.ua/news/provayder-sos/internet-asotsiatsiya-ukrayiny-zapuskaye-proekt-provayder-sos

Ні, нажаль не являємось. Але все одно написав в ІНАУ. Побачимо чи допоможуть.

От тобі прикольно мабуть тролити, так? Мені от не дуже. Не зійшлись це про "65 чи 80". а не "0 чи 20". Дякую за пораду! В ІНАУ може і звернусь.

В сенсі маніпулюю? Домовлялись з провайдерами не про сумму а про мультиплікатор х24. Навіть не рахували скільки там буде реально грошей. Навіть без підвищення тарифів це було б хай не 160к а ~130-140к (65-70к моя половина). Це щось міняє? Та й в останній розмові з Шоферівським я казав про те що моя половина як мінімум 60к (по старим тарифам) коштує, а він мені пропонував 20. В данному випадку питання вже не стільки в ціні (65 чи 80) скільки в тому що Шоферівський Д.С. віджав без будь якої оплати. Один із великих потенційних покупців казав що в них по статистиці близько 3-5% абонів втрачається при викупі мережі. Ну хай навіть 10%. Не в цьому проблема, фундаментально.

Я вже тут писав як утворилась така ціна і також писав що за таку ціну в нас було багато бажаючих на купівлю. З трьома великими провайдерами вже велись перемовини по такій ціні. Це ринкова ціна.

Та я ж погоджуюсь. Я і сам в основній історії написав що продати при таких розкладах - не реально. Попробуйте продати машину яку у вас вже вкрали... Але це ж не зменшує вартості завданих збитків.

Дякую за підтримку! Це важливо для мене. Весь прогрес публікація якого не зашкодить даній справі я буду постити тут.

Які маніпуляції? я намагався чемно Вам відповідати але це стає делалі важче.... ну... толеруйте рейдерсво.... прикро...

Стосовно поглинання. Не ходитиму далеко - процитую опубліковане Вами ж визначення. Ключова фраза в даному контексті "ПРИДБАННЯ контролю". Що робить рейдера законним співвласником. Якби Ви гарненько погуглили “типи рейдерства” Ви б знайшли опис найпопулярніших механізмів білого та сірого рейдерства і у Вас було б менше помилкових тверджень. Класифікация мого випадку як рейдерсво - не моя думка. Мені таку оцінку дали майже всі адвокати які детально розглядали мою справу. З самого початку я й сам не думав що це рейдерсвто. Це не зовсім очевидні речі.

Поняття рейредства не обмежується тільки зовнішнім захопленням а також включає у себе і внутрішні - зі сторони акціонерів та\або керуючого органу підприємства (директора). Велика кількість рейдерських схем базуються на легальному викупі певної частини акцій підприємства і в подальшому використання інструментів впливу доступних для акціонерів для захоплення решти підприємства.

Субєктами рейдерства окрім 3-х осіб також можуть бути і керівний орган (в нашму випадку директор) і інші співвласники захоплюваного підприємства. І це все одно є рейдерством. Адвокат бере $50/год. Навіть у вашому визначені сказано - "без згоди власника" в нашому випадку власника 2, А Шоферівський Д.С. є СПІВвласником. Мене він системно ігнорує. Але він є учасником цього форому. https://local.com.ua/forum/profile/9211-diprize/ Можете Ви його запросити. Я його вже закликав до публічних дискусій. Думаю приблизно так і буде. Якщо він не відморозиться як і раніше. Таблиця взята з : http://www.visnyk-econom.uzhnu.uz.ua/archive/6_2_2016ua/19.pdf Також ця інформація зутрічається у багатьох інших роботах.

Оприлюднення данної ситуації - це важлива частина боротьби. Це не моя думка. Ви помиляєтесь. Всі адвокати що спеціалізуються на корпоративних конфліктах підтвердили що це один із різновидів так званого "сірого рейдерства" зі сторони діючого директора. Доволі розповсюдений тип рейдерства в Україні. Війна до того що дана ситуація вимагає від обох учасників конфлікту суттєвих ресурсів на боротьбу між собою. Які бути б витрачені на підтриму армії в моєму випадку. Безпосередньо перед захопленням підприємства ми виставляли мережу на продаж. Відбулося ряд зустрічей із зацікавленими великими провайдерами. Ціну обговорювали. Бажаючих на такий прайс було більш ніж достатньо. В результаті підвищеня тарифів валовий дохід збільшився до 250к грн. Це був х24 мультиплікатор.

Оприлюднення данної ситуації - це важлива частина боротьби. Це не моя думка. Ви помиляєтесь. Всі адвокати що спеціалізуються на корпоративних конфліктах підтвердили що це один із різновидів так званого "сірого рейдерства" зі сторони діючого директора. Доволі розповсюджений тип рейдерства в Україні. Війна до того що дана ситуація вимагає від обох учасників конфлікту суттєвих ресурсів на боротьбу між собою. Які бути б витрачені на підтриму армії в моєму випадку. Безпосередньо перед захопленням підприємства ми виставляли мережу на продаж. Відбулося ряд зустрічей із зацікавленими великими провайдерами. Ціну обговорювали. Бажаючих на такий прайс було більш ніж достатньо. В результаті підвищеня тарифів валовий дохід збільшився до 250к грн. Це був х24 мультиплікатор.

Питання не про 20к баксів. Вартість мережі - 160к.

Спеціально для @blackjack та @be4v15. Я розраховував що люди розуміють що даний топік не про те що б мірятись хто скільки заробив за 20 років, а про рейдерсво у воюючій за європейскі цінності країні.

Доброго дня, шановне товариство! Пройшло майже півроку з моменту захоплення підприємства. Опублікую деякі апдейти які не зашкодять ходу справи. 1) По даній справі відкрито кримінальне провадження, ведуться слідчі дії. 2) Одним з найбільш цінних активів ТОВ «Нетмастер» є ІР-адреси. Ідентифікатор автономної системи - AS196924. У товариства таких адрес нараховується 512 одиниць. 16 червня 2023 року від старшого аналітика RIPE NCC Лоуренса Хугендорна я дізнався, що власником всіх 512-ти ІР-адрес замість ТОВ «Нетмастер» став ФОП Романіка Андрій Олександрович, який жодного відношення до товариства немає, але являється давнім другом Шоферівського Д.С. В який спосіб відбулося відчуження власності ТОВ «Нетмастер» мені невідомо, але точно можу сказати, що це було зроблено без дозволу загальних зборів нашого підприємства, а отже незаконно. На ринку вартість однієї ІР-адреси становить в середньому від 1300 до 1600 гривень. Отже загальна сума відчуженої власності становить в середньому від 665000 до 819200 гривень. 3) В серпні 2023 року мені стало відомо що Шоферівський Д. С. публікує новину на сайті ТОВ “Нетмастер” (netmaster.com.ua) про те що компанія змінює назву на “GPON” - gpon.com.ua. Очевидно що ніяких розмов та моєї згоди на зміну назви не було. Шоверівський Д.С. це зробив самовільно. На сайті gpon.com.ua в розділі “оплата” вказані реквізити тільки ФОП Шоферівського Д. С. Що явно вказує на те що Шоферівський Д. С. переносить всі активи і клієнтів компанії “Нетмастер” на новостворену компанію яка наразі прив'язана виключно до ФОП Шоферівського Д. С.

Якщо мати надійний персонал на який можна більше делегувати - то воно має право на існування. Хоча на моєму прикладі ми бачимо що в делегуванні є певні побічні ефекти.... Якщо бізнес не розвивається це ще не означає що від нього потрібно позбавлятись. При умові якщо ріведнь дохідності відповідає наявним ризикам.

Ми просили 24 оборота. І було доволі багато зацікавленних. На той момент було 200к обороту. В квітні підняли тарифи стало 250к.* 24 = 6 млн. по 38 за доллар = 160к. Моя половина - 80к. теж мало але на 30к. Юристи мене консультували з цього приводу. Як мені пояснювали по замовчуванню такого права у "виконавчого органу" немає, воно може бути здобуте через затверждення на загальних зборах товариства. На первному етапі він так і погрожував зробити. Мабуть не встиг просто, а зробив як зробив. Я і не стверждуваю що там є райдужні перспективи, але питння не про виживання. 19 років всеж таки виживали... Погоджуюсь. Саме тому і я і другий власник мали інші роди діяльності.

Так, мережа не велика. 1500 абонів. Коли ми починали будувати мережу нам було по 16 років. Тоді все здавалось простіше. Ну а потім вже - "так склалось історично".

Я, Ружицький Святослав Георгійович, співзасновник компанії “НЕТМАСТЕР”. Ця історія про те, як Шоферівський Дмитро Сергійович, також співзасновник компанії “НЕТМАСТЕР”, користуючись посадою директора в нашому спільному бізнесі (Інтернет-провайдер “Нетмастер”), привласнив мої 50% бізнесу. Ця історія про шлях від дружби і партнерства до здирництва та захоплення спільного підприємства. Трохи історії… Усе почалось у далекому 2004 році. Тоді, будучи школярами-старшокласниками, ми вирішили створити локальну комп'ютерну мережу для розваг. Трохи згодом провели інтернет і усвідомили, що у майбутньому це може стати бізнесом. Так домовились, що наш бізнес буде заснований на засадах рівноправ'я. 50 на 50. На той момент це був тільки план і домовленість. Пізніше, в 2007 році, коли почали продавати інтернет, відкрили першу ФОП Ружицький Святослав Георгійович, оформлену на мене. У 2012 році відкрили другу ФОП Шоферівський Дмитро Сергійович. У 2013-му, коли з'явилася можливість співпраці з юридичними особами, відкрили ТОВ “НЕТМАСТЕР”. Тоді обоє готові були уступити один одному посаду директора, бо були дуже близькими друзями. Тому шляхом підкидання монети було визначено, що посаду директора обійме Дмитро. І тут уже зафіксували частки у статутному капіталі – ті самі 50% на 50%. До 2013 року тривала фаза активного зростання. Ми досягли своїх поточних розмірів за кількістю абонентів. Тим часом ринок інтернет-провайдингу суттєво наситився, конкурентів стало дуже багато. Великі компанії з інвестиціями активно розширювали зони свого покриття. Конкурувати з ними ставало дедалі важче і важче. Вдавалось це здебільшого завдяки привабливим тарифам. Потім почався Євромайдан, а згодом росія почала війну проти України. Курс гривні просів утричі. Розвиток компанії майже зупинився. Усі ці фактори спонукали нас шукати інші види діяльності. Таким чином, у 2014-му я прийняв рішення вчити програмування. З 2015 року, окрім спільного ведення бізнесу в межах компанії НЕТМАСТЕР, Дмитро увійшов у стартап, з якого згодом Дмитро відокремився в ТОВ "ДАТАФІЛД". У 2017 та 2018 роках я вже активно займався програмуванням, тому я запропонував більшість моїх зобов'язань розподілити між посадами директора та адміністратора оскільки навантаження на персонал було низьким і суттєвого розвитку компанії не відбувалось. Дмитро погодився виконувати функції директора за відповідно збільшену ЗП, продовжуючи як і я отримувати дивіденди у якості засновника й власника 50% бізнесу. За мною лишилась обов'язки співвласника підприємства у прийнятті участі у вирішенні стратегічних питань та деяких щоденних фінансових операціях. Тоді я створив систему excel таблиць, яка забезпечувала контроль балансу між співвласниками. У неї потрібно було вносити витрати для правильного балансування чистого прибутку. 2019 – 2021 роки Згодом Дмитро почав змінювати погляди на майбутнє мережі: то хотів активно розвивати цей напрям, то пропонував продати бізнес загалом. Моє бачення при цьому не змінювалось. Висока конкуренція нікуди не поділась і масивно фокусувати інвестиції і власний час у цей напрям я не бачив великого сенсу. Але й продавати завжди відмовляв Дмитра, бо вважав, що стратегія “утримання вже зайнятих ринкових позицій” є прийнятною в нашому випадку. Хоча цей бізнес і мав не високий потенціал до зростання, але його можна вважати “дивідендним активом”. Такий актив варто мати в своєму інвестиційному портфелі. Проте я ніколи не блокував пропозиції Дмитра щодо інвестування у якісь конкретні внутрішні проєкти. Деякі з них були успішними, але й багато з них не виправдали покладених на них очікувань… на жаль. Правда в тому, що загальна кількість абонентів за період з 2013 до 2023 року практично не змінювалась. У 2020-му Дмитро перестав заповнювати excel таблицю, відповідальну за балансування чистого прибутку. На мої багаточисленні прохання вносити видатки я отримував тільки обіцянки. З часом закінчились навіть обіцянки. Так я втратив розуміння, скільки і куди Дмитро, як директор, витрачає мережеві гроші. Це було грубим невиконанням директорських обов'язків про які ми домовлялись. 2022 та 2023 роки Дмитро ініціює низку зустрічей, на яких порушує питання перегляду відсотків власності бізнесу: з “50/50” на “80/20” на його користь, використовуючи такі аргументи: 1. Останні 5 років Дмитро “тащить”, а я нічого не роблю. Мій контраргумент: Мережа існує вже 19 років. Всю активну фазу зросту я “тащив” так само як і він. Останні 5 років він виконував роботу директора за встановлену і погоджену ЗП. За мною не було посади і відповідно ЗП за згодою з Дмитром. Так у чому ж моя вина тоді?! Якби Дмитро не хотів бути директором, така можливіть була і для нього. У нас є адміністратор, який працює з 2009 року. Ми без проблем могли б поставити його директором або перерозподілити директорські функції між нами двома. Ще раз: МИ ДОМОВИЛИСЬ, ПРО ТАКИЙ РОЗПОДІЛ ПОСАД ще в 2017-2018 роках! Дмитро на такий аргумент тільки каже, що це була його помилка… Данну ситуацію, яку Дмитро вважає помилкою, можна було вирішити шляхом обговорення і прийняття рішень які задовольняли б нас обох. Однак постає питання: Яке функціональне навантаження мені потрібно було виконувати на підприємстві, яке має: 1) малий розмір 2) низький темп розвитку 3) мінімальна кількість співробітників. ( 2 техніки, адміністратор, директор) 4) системне адміністрування, прийом дзвінків, бухгалтерія на аутсорсі? З вищесказаного зрозуміло що утримувати ще одну посаду для мене з відповідною ЗП не було доцільним. Дмитро з цим погоджується і по нині. Правда в тому, що якби навіть за співвласником була закріплена якась посада із ЗП і він “нічого не робив”, то навіть це не було б легальною підставою, щоб змінювати відсотки власності. Це було б підставою звільнити такого “співробітника” з посади. Права власності на бізнес не передбачають, що власники зобов'язані обіймати якісь посади на цьому підприємстві і бути залученими до операційної діяльності. Бізнес – не місце роботи, це актив, який працює на власників. Директор – найманий працівник, який отримує за виконану роботу заробітну плату. Це настільки прості істини, що мені було дуже дивно багаторазово їх пояснювати Дмитру. 2. “Він хоче активно розвивати бізнес, а я ні”. Мої контраргументи: 1) бажання розвивати бізнес у Дмитра було перемінним. Він то хотів розвивати то продавати. 2) я ніколи не блокував його інвестиційні пропозиції. Так, я ініціював їх менше, ніж Дмитро, оскільки не бачу великого сенсу в цьому через потужну конкуренцію на ринку. І цьому є підтвердження – низка невдалих інвестицій. Як випускник КНЕУ за спеціальністю “Фінанси” я розумію, що є кращі інструменти інвестування; 3) я запропонував Дмитру використовувати інфраструктуру “Нетмастера” для підключення нових районів за його власний кошт, і весь чистий дохід (100%) з цих абонентів належав Дмитру. Я фактично дозволив використовувати потужності нашої спільної компанії в його персональних інтересах. І скоро він цим скористався. На початку 2023-го, коли були часті та системні відключення світла, він розгорнув новий сегмент мережі по технології, здатний довго працювати без електрики (GPON) і таким чином отримав тимчасову конкурентну перевагу. Але як тільки світло відновили – потік абонентів значно скоротився. 3. Він робив роботу, яку директор робити не повинен, зокрема: регулярно забезпечував транспортування матеріалів своїм авто, брав участь у різних технічних роботах, тому що персонал недостатньо вмотивований. Мій контраргумент: це теж не може бути підставою для зміни відсотків. Це може бути підставою для отримання премій або перегляду ЗП. Для таких робіт у нас є персонал на ЗП. Навантаження на персонал не було високим. Настільки не високим, що усі співробітники мали достатньо часу, щоб займатись іншою роботою, не пов’язаною з “Нетмастером”. Адекватною поведінкою директора було б розв’язання проблеми мотивації персоналу шляхом підняття ЗП або іншими методами. У разі неспроможності – вирішувати це питання вже серед власників. Навіть якщо припустити, що виконання функцій директора є підставою змінювати відсотки власності на користь директора (хоча це абсурд), я пропонував виконати ротацію і щоб наступні 3-5 років посаду директора з усіма зобов'язаннями обіймав я або наш адміністратор. Однак Дмитро відмовився. З посади директора йти не хоче. Також я пропонував звернутись до незалежного юриста-медіатора або в третейський суд, щоб він розсудив нас, проте Дмитро проігнорував. Згодом я навіть погодився продати Дмитру або будь-кому свої 50% бізнесу за ринковою ціною. Але він вигадав власну ціну, яка в 4 рази нижча за ринкову. За ринковою ціною нам вже в 2023 році пропонували викупити мережу кілька компаній. Логічно, що за 50% бізнесу отримати 12% від ринкової вартості - не варіант. Отже, станом на початок травня 2023 року ми мали таку ситуацію: є підприємство, 2 власники, 50/50, типовий статут, згідно із домовленістю 2018 року Дмитро обіймає посаду директора, я посади не маю. У результаті діяльності підприємства оборот формувався на трьох рахунках: 1) рахунок ФОП Шоферівський Дмитро Сергійович. (3 група) ~ 60% обороту; 2) рахунок ФОП Ружицький Святослав Георгійович. (3 група) ~ 20% обороту; 3) рахунок ТОВ “НЕТМАСТЕР”. ~ 20% обороту. Положення, які суперечили моїм правам співзасновника: 1) Дмитро за роки директорства всі нові способи оплати реєстрував на свою ФОП Шоферівський Д.С. Право підпису на ТОВ НЕТМАСТЕР є тільки у нього. Таким чином, він перетягнув оборот на свою ФОП Шоферівський Д.С. і отримав 80% фінансового контролю над підприємством. Це відбувалось без моєї згоди. Я не міг уявити, що він стане цим зловживати так як мав дуже високий рівень довіри до Дмитра; 2) Дмитро відсторонив мене від внутрішніх робочих чатів шляхом створення нових груп, куди мене не додав, через що я втратив контроль і розуміння, чим займається персонал. Я про це казав і вимагав, щоб він додав мене до чатів. На що Дмитро відповідав: "З ким хочу – з тим і створюю чати". Мої аргументи про те, що це робочі чати і я як співвласник маю право в них бути, ігнорував. Обидва ці положення мають ознаки захоплення підприємства та відсторонення мене від можливості контролювати його. Тому я почав вимагати виконати низку реформ, головні з яких: 1) посада директора має бути ротаційною і ми маємо мінятись на посаді кожні 3 – 5 років; 2) оборот підприємства розподілити рівномірно відповідно до прав власності, тобто 50/50, або весь оборот звести на ТОВ. На ці вимоги Дмитро не погодився. Натомість знову продовжив вимагати зміни прав власності на його користь. Усвідомлюючи системні та явні ознаки захоплення підприємства, я висунув ультиматум, що передбачає три можливі напрями розвитку подій: 1) знаходимо спосіб далі працювати на поточних засадах рівноправ'я, тобто 50/50; 2) продаємо мережу на засадах поточних прав власності 50/50 або я продаю свою частину йому чи іншому покупцю за ринковою ціною. (Пізніше я також запропонував викупити в нього його частину); 3) якщо ж Дмитро проігнорує мої пропозиції мирного і справедливого вирішення даної ситуації і продовжить захоплювати підприємство, я повідомив про намір розпочати його ліквідацію. Я дав Дмитру добу на роздуми. І повідомив, що у разі відсутності відповіді на мої пропозиції, розцінюватиму дії Дмитра як спробу захоплення бізнесу. Враховуючи, що організаційно-правова форма нашого підприємства для мене незахищена, оскільки створювалась на основі потужних дружніх стосунків, а також максимальному рівні довіри, на той момент я ще не усвідомлював, що маю дієві інструменти для притягнення Дмитра до кримінальної відповідальності за такі дії. Таке розуміння з'явилося після перших консультацій з різними юристами. А ліквідація підприємства була проявом емоцій, яку я дуже скоро спростував. Відповіді на мій ультиматум не було. Натомість він змінив паролі до всіх внутрішніх систем, позбавивши мене доступу до всього обладнання, банківського рахунку, змінив замки до технічних приміщень, відключив на нашому сервері всі методи оплати, пов'язані з моєю ФОП Ружицький С. Г.. Таким чином повністю відсторонив мене від моєї половини бізнесу і доступу до моїх дивідендів, аргументуючи це тим, що я хочу знищити підприємство, фактично видираючи фразу з контексту і підтвердивши свої наміри про захоплення моєї половини підприємства. З наступного дня Дмитро перестав виходити на зв'язок. Зі свого телефону я додзвонитися йому не міг. З чужих телефонів Дмитро відповідав коротко: “Я занятий. Не можу говорити”, – і клав трубку. Приблизно через тиждень він таки вийшов на зв'язок і ми домовились про зустріч. Отже, 09 травня 2023 року відбулася зустріч, на якій ми намагались дійти до спільного знаменника. І ми це зробили: домовились, що залишаємо 50/50, робимо певні реформи на підприємстві; функції директора будуть розподілені між двома посадами: фінансовий директор (я) та технічний директор (Дмитро); та багато інших реформ; обговорили певні плани про подальший розвиток мережі. У кінці зустрічі склалось враження, що конфлікт вичерпано і ми знову будемо нормально працювати. Він навіть додав мене до робочих чатів. Але… Уже на наступний день Дмитро передумав. Зателефонував і сказав: "Усе ж таки продавай свою частину". Ну добре… Цей варіант мене все ще влаштовує. Для продажу своєї частини я вимагав у Дмитра повернути мені доступ до внутрішніх систем. Але він мене знову системно ігнорував і досить скоро знову видалив з усіх робочих чатів. Десь через тиждень нарешті відповів. Домовились про ще одну зустріч, яка відбулась 23 травня. На жаль, вона не була конструктивною. Дмитро тиском пропонував викупити мою частину в 4 рази дешевше від її ринкової вартості, що, по суті, є здирництвом. Звичайно, я не погодився. Я запропонував варіант збереження мережі шляхом часткового, а потім і повного розділу. Дмитро пообіцяв подумати. Станом на 15 червня Дмитро нічного не відповів. Продовжує системно ігнорувати. Отже, на сьогодні я повністю відрізний від підприємства. Дмитро таки здійснив захоплення нашого спільного підприємства, що є рейдерством. Продати за ринковою ціною свою частину за таких обставин практично неможливо. Всі юристи з якими я консультувався підтверджують, що в його діях наявні ознаки багаточисельних правопорушень, за які передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність. Дуже багато разів я просив Дмитра не штовхати нас в цей конфлікт і вирішити питання мирно, адже ми були близькими друзями. Я був свідком на його весіллі. 19 років спільного бізнесу. Особливо боляче усвідомлювати, що він наважився на таке проти мене. А також те, що у мене зараз із дієвих, легальних методів повернути собі свою частину або продати її є тільки доволі радикальні, у результаті яких підприємство “Нетмастер” має не малі шанси зупиниться, а Дмитро отримає важкі наслідки. Я все ще намагаюсь уникнути цього, але він своєю поведінкою не залишає мені вибору. Адже пробачити те, що він зробив, не можу. За свою частину бізнесу я буду боротись до кінця. Дякую що дочитали мою історію.

Доброго дня, Шановні! В процесі підготовки до продажу виникли суттєві розбіжності в деяких фундаментальних питаннях між власниками. Наразі продаж зблокований. Думаю що ми повернемось до цього питання дещо пізніше. Дуже дякую за увагу!

Продам мережу. ~1500 абонентів. Київ. ~200к валовий дохід . FTTB. Райони підключені до Л9. Всі ключові вузли та більшість будинків з великою кількістю абонентів заупсовані.