Розділи сайту Всі
#закон
Київська міска рада прийняла рішення "Про встановлення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів будівництва, транспорту, енергетики, кабельної каналізації електрозв'язку, будинкової розподільної мережі комунальної власності територіальної громади міста Києва".
На засіданні 21 лютого 2020 року Комісія прийняла рішення щодо дострокового впровадження нової радіотехнології «Міжнародний рухомий (мобільний) зв’язок IMT» суб’єктами господарювання: приватним акціонерним товариством «ВФ Україна», приватним акціонерним товариством «Київстар» та товариством з обмеженою відповідальністю «лайфселл». Це рішення є результатом проведеного комплексу дій щодо впровадження новітніх радіотехнологій у діапазонах частот 800-900 МГц і стало можливим унаслідок дефрагментації радіочастотного спектру в діапазоні 900 МГц, проведеної в рамках проекту щодо перерозподілу спектру зазначених діапазонів та є логічним продовженням прийнятого НКРЗІ рішення від 07.02.2020 № 48, згідно з яким оператори мобільного зв’язку отримали ліцензії на перерозподілений спектр із шириною суцільних смуг, достатньою для можливості впровадження та використання сучасного стандарту четвертого покоління мобільного зв’язку.

Це рішення базується на нормах:
  • Закону «Про радіочастотний ресурс України», відповідно до статті 40 якого користувачі радіочастотного ресурсу мають право звернутись до НКРЗІ із заявою на дострокове впровадження нової радіотехнології у певній смузі радіочастот в їхньому користуванні;
  • Плану використання радіочастотного ресурсу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2006 № 815 (зі змінами);  
направлене на виконання Указу Президента України від 08.07.2019 № 497 «Про деякі заходи з покращення доступу до мобільного Інтернету» та відповідного плану заходів, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1272.
Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Державної служби статистики України від 22 січня 2019 року № 23 "Про затвердження форми державного статистичного спостереження № 14-зв'язок (квартальна) "Звіт про діяльність операторів, провайдерів телекомунікацій та поштового зв'язку"

Відповідно до статей 4, 14, 18 Закону України "Про державну статистику", пункту 4 Положення про Державну службу статистики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2014 року № 481 (зі змінами), з метою приведення нормативних актів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, у відповідність із законодавством

1. Визнати таким, що втратив чинність, з 01 березня 2020 року наказ Державної служби статистики України від 22 січня 2019 року № 23 "Про затвердження форми державного статистичного спостереження № 14-зв'язок (квартальна) "Звіт про діяльність операторів, провайдерів телекомунікацій та поштового зв'язку".

2. Департаменту короткотермінової статистики (Петренко І. С.) надати протягом трьох робочих днів департаменту поширення інформації та комунікацій (Вишневська О. А.) цей наказ в електронному форматі для оприлюднення на офіційному вебсайті Держстату.

3. Департаменту поширення інформації та комунікацій (Вишневська О. А.) забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Держстату протягом трьох робочих днів після одержання його електронної версії.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Жук І. М.
Профильный комитет Верховной Рады по вопросам цифровой трансформации предложил сделать доступ к интернету универсальной услугой для населения.

Об этом говорится в законопроекте №2264 Об электронных коммуникациях, опубликованном на сайте Верховной Рады.

Что предлагают:

Кроме голосовой связи, сделать общедоступной услугу широкополосного доступа в интернет.
Услуга должна будет обеспечивать пропускную способность, необходимую для поддержки доступа потребителей к таким сервисам:
  • электронная почта;
  • поисковые системы, позволяющие искать и находить любой вид информации;
  • обучение в Интернете;
  • интернет – газеты или новости;
  • сервис, помогающий покупать или заказывать товары или услуги в режиме онлайн;
  • интернет-банкинг;
  • доступ к услугам электронного управления;
  • социальные медиа и мгновенные сообщения;
  • звонки и видеозвонки (стандартного качества).
Уряд інвестує 1 млрд грн в інтернетизацію та комп’ютеризацію українських шкіл – 700 млн грн буде спрямовано на забезпечення доступу до Інтернету, а ще 300 млн грн – на закупівлю комп’ютерів. Відповідну постанову було прийнято на засіданні КМУ сьогодні, 3 квітня 2019 року.

«Сьогодні, у 21-му столітті, у нас є школи, які взагалі не мають доступу до Інтернету. Наприклад, на Закарпатті 12,1% таких шкіл, а в Житомирській області – 19,3%. У нас у половині українських шкіл швидкість Інтернет-підключення становить менше 10Мбіт/с. Це означає, що там неможливо використовувати Інтернет для роботи з будь-яким освітнім контентом. Тому наше завдання – провести Інтернет у ті заклади, де доступу взагалі немає, а також забезпечити швидкість підключення для інших закладів не менше 30 Мбіт/с, а для опорних закладів та великих шкіл – до 100 Мбіт/с, бо саме ця швидкість може дозволити працювати з нормальними Інтернет-ресурсами», – розповіла Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Вона наголосила, що сума в 700 млн грн для виконання цього завдання сформувалася після тривалих консультацій, зокрема, з Офісом ефективного регулювання.

«Однак Інтернет неможливо використовувати, якщо немає комп’ютерів. Наше завдання – забезпечити для шкіл співвідношення бодай 1 комп’ютер на 10 учнів. Хочу повідомити, що в Україні наразі є 413 шкіл, де взагалі відсутні комп’ютери, що використовуються в освітньому процесі. А ще велика кількість шкіл, де це співвідношення значно більше, ніж 10 до 1. Тому ми спрямовуватимемо кошти  саме туди, де немає цих комп’ютерів і де немає відповідного співвідношення. На це в субвенції – 300 млн грн», – пояснила Лілія Гриневич.

Міністр додала, що розподіл цих коштів відбувається за визначеним заздалегідь алгоритмом, що допомагає уникнути зловживань.
 
Про це повідомляє OpenDataBot.
 
Як зазначається, це відбувається на підставі переліку об’єктів інтелектуального права, включеного до митного реєстру.
 
Якщо нічого не зміниться, в українських магазинах піднімуться ціни, а покупки за кордоном стануть ризикованими. Бізнесу доведеться або йти "в підпілля", або скорочувати асортимент і зазнавати збитків. Буде рости чорний ринок, і, відповідно, корупція.
 
До списку торгових марок, які перестане пропускати митниця увійшли: Adidas, Amway, Apple, Canon, Chanel, Chesterfield, Chevrolet, Chivas, Christian Dior, Coca-Cola, Contex, Dormeo, Electrolux, Lego, Levi's, LG, Lipton, Honda, HP, Meizu, Mercedes Benz, New Balance, Nivea, Nokia, Opel, PlayStation, Redmond, Samsung, Sandora, Shell, Subaru, Xerox, Xiaomi та інші. В список заборонених увійшли навіть дочірні підприємcтва Roshen. 
 
Повний список можна подивитись тут.
 
Нагадаємо, що митниця вже почала затримувати посилки з Meizu і Xiaomi.
НКРЗІ схвалила проект змін до законодавства щодо визначення та аналізу ринків телекомунікаційних послуг