На своєму черговому засіданні, що відбулося 28 жовтня 2014 року, НКРЗІ затвердила Умови тендеру на отримання ліцензій на користування РЧР України для впровадження радіотехнології «Цифровий стільниковий радіозв’язок ІМТ-2000 (UMTS)» в смугах радіочастот 1920-1935/2110-2125, 1950-1965/2140-2155, 1965-1980/2155-2170 МГц (далі – Умови тендеру)
З метою врегулювання взаємовідносин між ПАТ «Укртелеком» та іншими операторами стосовно доступу до ККЕ в м. Київ Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, на своєму черговому засіданні, що відбулося 12 серпня 2014 року, прийняла рішення, спрямоване на забезпечення організаційно-економічної взаємодії операторів зв’язку для безперешкодного надання телекомунікаційних послуг громадянам України.
Лист №44 від 03.03.2014 В.о.Президента України, Прем'єр-міністру України щодо висловлення недовіри Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації
Кабмін розробив проект постанови, яка буде регламентувати блокування сайтів
Затверджено нові Переліки показників якості телекомунікаційних послуг
 Було  розглянуто пропозиції ПАТ «Укртелеком» які надійшли до НКРЗІ щодо перегляду ГРАНИЧНИХ ТАРИФІВ на надання в користування кабельної каналізації електрозв’язку операторів телекомунікацій.
Під час презентації представниками ПАТ «Укртелеком» було запропоновано переглянути чинні Граничні тарифи на надання в користування ККЕ, не змінюючи рівня тарифу на надання місця в ККЕ (одноразова плата).
Запропоновано підвищити рівень чинних Граничних тарифів на послуги з:
-          Розробка та видача технічних умов на 53%;
-          Погодження робочого проекту на 53%;
-          Технічний нагляд постачальником ККЕ на 63%;
-          Бронювання місця в ККЕ на 11%;
-          Використання ККЕ на 11%.
Розрахунок тарифів на послуги проведено з урахуванням основних макроекономічних показників проекту бюджету України на 2014 рік (індекс інфляції – 8,3%, індекс цін виробників – 8,6%, підвищення рівня мінімальної заробітної плати – 19,65%), а також зростання витрат товариства на обслуговування ККЕ, забезпечення проведення капітальних ремонтів і модернізації споруд ККЕ.
 
Тем временем, под шумок, НКРЗІ не спит. Готовьте Ваши денежки

 
Национальная комиссия государственного регулирования связи и информатизации утвердила правила осуществления деятельности в сфере телекоммуникаций по предоставлению услуг доступа в Интернет.
 
Об этом говорится в сообщении НКРС
На заседании 10 декабря НКРС утвердила правила по предоставлению операторами услуг доступа в Интернет ранее одобренные решением от 16 июля, с целью введения единых правил деятельности субъектов хозяйствования по предоставлению услуг доступа в Интернет.
Согласно этому документу, с момента его принятия провайдеры, предоставляющие услуги доступа к сети Интернет должны будут за счет собственных средств устанавливать на своих телекоммуникационных сетях техническое обеспечение для осуществления уполномоченными органами оперативно-розыскных мероприятий, и обеспечивать функционирование этого обеспечения.
Также, в пределах своих полномочий, провайдеры обязаны будут содействовать проведению оперативно-розыскных мероприятий и недопущению разглашения организационных и тактических приемов их проведения.
Кроме того, операторы телекоммуникаций обязаны будут обеспечивать защиту указанных технических средств от несанкционированного доступа.
Документ был направлен на регистрацию в Министерство юстиции и вступит в силу с момента его официального опубликования.
Как сообщало агентство, в июле НКРС отправила правила деятельности интернет-провайдеров на утверждение законодательным органам.
НКРЗІ спрощує процедуру початку здійснення діяльності для учасників ринку телекомунікацій

Підсумки засідання НКРЗІ від 3 вересня

Комісія видала одну ліцензію на користування РЧР України. Реєстр операторів, провайдерів поповнився на 12 позицій. Відтепер на території України можуть застосовуватись п’ять нових типів РЕЗ та ВП. Видано та переоформлено дозволи на використання номерного ресурсу. Ці та інші рішення прийнято на черговому засіданні НКРЗІ 3 вересня.
Провайдери інтернет-послуг повинні будуть власним коштом встановлювати на своїх телекомунікаційних мережах технічні засоби, необхідні для здійснення уповноваженими органами оперативно-розшукових заходів.
 
Це закріплено Правилами здійснення діяльності у сфері телекомунікацій (діяльність з надання послуг доступу до Інтернету), затвердженими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ), 16 липня 2013 року, і оприлюдненими на веб-сайті комісії.
 
Згідно із зазначеними правилами, інтернет-провайдери зобов'язані будуть забезпечувати функціонування таких технічних засобів, а також у межах своїх повноважень сприяти проведенню оперативно-розшукових заходів і недопущенню розголошування організаційних і тактичних прийомів їх проведення. Оператори телекомунікацій зобов'язані забезпечувати захист зазначених технічних засобів від несанкціонованого доступу.
 
Згідно з аналізом документа, розміщеним на веб-сайті НКРЗІ, метою документа є встановлення вичерпного переліку організаційних, кваліфікаційних і технологічних вимог, обов'язкових для виконання суб'єктами господарювання під час здійснення діяльності у сфері телекомунікацій.
 
"Для операторів та провайдерів телекомунікацій стане більш прозорим та зрозумілим, яких вимог і правил слід дотримуватися в процесі здійснення діяльності у сфері телекомунікацій", - йдеться в тексті аналізу документа.
 
Окрім цього, за рахунок визначення, які роботи належать до послуг доступу до Інтернету встановлюється власник інформації, яка розміщується на кінцевому обладнанні споживача та поширення якої забезпечується з використанням послуг доступу до Інтернету.
 
Додаткові надходження до державного бюджету України, місцевих бюджетів і державних цільових фондів не передбачаються, оскільки документ не вводить нових податків і зборів.
 
Дія правил поширюється на всіх юридичних і фізичних осіб, які планують здійснювати діяльність з наданням послуг доступу до Інтернету.
 
Зазначені правила надійшли на погодження в Держпідприємництва.
 
http://ua.interfax.com.ua/news/general/161985.html
 
Провайдери інтернет-послуг повинні будуть власним коштом встановлювати на своїх телекомунікаційних мережах технічні засоби, необхідні для здійснення уповноваженими органами оперативно-розшукових заходів.
 
Дія правил поширюється на всіх юридичних і фізичних осіб, які планують здійснювати діяльність з наданням послуг доступу до Інтернету.
Нацкомісія, що здійснює держрегулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ), схвалила проект переліку радіоелектронних засобів та випромінювальних приладів, для ввезення яких не потрібні дозволи, повідомили в прес-службі регулятора.
 
"Новий перелік сприятиме збільшенню кількості обладнання, зменшить витрати на ввезення техніки", - йдеться в повідомленні, передає Комерсант-Україна.
 
Схвалений НКРЗІ документ стосується не великих імпортерів, а радіоелектроніки, яку громадяни ввозять для особистих потреб. Відповідно до діючої редакції переліку, прийнятої в лютому 2010 року, без дозволу, зокрема, можна ввезти два мобільних телефони, два ноутбуки з модулями WiMAX, Wi-Fi або Bluetooth, дві бездротових гарнітури, два GPS-навігатора, чотири бездротових модему, чотири дитячих рації, десять радіомікрофонів та інше. "Створюються нові пристрої, і перелік доводиться розширювати", - пояснюють у НКРЗІ.
 
У новому переліку НКРЗІ, зокрема, пропонує дозволити громадянам ввезення бездротових моніторів, принтерів, клавіатур та інших засобів введення, аудіо-та відео-програвачів, 3D-окулярів, фото-та відеокамер, фотоспалахів (до 4 шт.), А також планшетних ПК, електронних книг, комунікаторів і записних книжок (до 2 шт.). Крім того, комісія повністю скасувала дозволу на ввезення мікрохвильових печей, електровимикачі на радіоуправлінні, магнітно-резонансних томографів і ще цілого ряду медичної апаратури. У цілому перелік розширений на 11 позицій, регулятор також підвищив допустиму потужність ввозяться Wi-Fi-пристроїв з 100 мВт до 200 мВт.
 
Українці, які ввозять техніку з-за кордону у власних потребах або замовляють її в іноземних інтернет-магазинах, нечасто звертаються за дозволами в держпідприємство "Український державний центр радіочастот" (УДЦР), вважає координатор комітету побутової електротехніки "Європейської бізнес асоціації" Вікторія Кулікова. "Митниця такі документи, як правило, не перевіряє, - пояснює вона. - Тому розширення списку виглядає як вельми умовна лібералізація з боку НКРЗІ".
 
http://www.unian.ua/news/585843-ukrajintsyam-sprostyat-vvezennya-tehniki-z-za-kordonu-zmi.html
перелік розширений на 11 позицій, регулятор також підвищив допустиму потужність ввозяться Wi-Fi-пристроїв з 100 мВт до 200 мВт.
Регіональні філії Українського державного центру радіочастот продовжують пильнувати за дотриманням чинного законодавства у сфері користування радіочастотним ресурсом України.

Так, оперативна група у складі фахівців Донецької філії УДЦР, представників обласного управління МВС України та регіонального управління Служби безпеки України припинила в шести населених пунктах експлуатацію 18 радіоелектронних засобів широкосмугового радіодоступу.

Причина одна – місцеві провайдери не мали дозволів від Українського державного центру радіочастот на експлуатацію обладнання, що використовувалося для організації телекомунікаційної мережі з надання користувачам послуг Інтернет.
 
Подібні оперативні заходи проведені й в Чернігівській області. Фахівці обласної філії УДЦР спільно з представниками управління державного нагляду по Північному регіону Департаменту державного нагляду НКРЗІ та УМВС України в Чернігівській області викрили власника РЕЗ, який надавав послуги широкосмугового радіодоступу з порушенням існуючих правил експлуатації.
 
В обох випадках обладнання представники правоохоронних органів вилучили.

За виявленими фактами винних осіб притягнуто до відповідальності.
 
http://www.ucrf.gov.ua/uk/press/news/view/2250/
Лист № 109 від 09.07.2013 р. до НКРЗІ щодо проекту постанови КМУ «Про затвердження Тимчасових правил доступу операторів, провайдерів телекомунікацій до об’єктів житлового фонду метою надання телекомунікаційних послуг, в тому числі забезпечення доступу споживачів до Інтернету»"
Сегодня в НКРСИ обсудят новые правила принятия провайдеров в «последнюю милю».
У Києві 9 квітня 2013 року НКРЗІ спільно з  Intel - провела Круглий стіл «Широкосмуговий доступ до Інтернету в Україні: поточний стан та перспективи».

В роботі заходу, що пройшов у формі презентацій та інтерактивних обговорень, взяли участь Голова НКРЗІ Петро Яцук, члени НКРЗІ Людмила Єжова, Ірина Поліщук та Ігор Сиротенко, представники центральних органів законодавчої та виконавчої влади, директор з технічної політики Intel в Росії та СНД Дмитро Ларюшин, директор освітніх програм Intel в Україні та СНД Тетяна Нанаєва, директор Департаменту стратегії розвитку зв’язку Адміністрації Держспецзв’язку Олександр Баранов, а також представники бізнесу, наукових закладів та профільних громадських організацій.

У зверненні до учасників заходу Петро Яцук приділив основну увагу широкосмуговому доступу (ШСД) як питанню загальнодержавної ваги. Він підкреслив, що ШСД можна розглядати як базис для розвитку не лише телекомунікаційної індустрії, а й інших галузей економіки держави. Петро Яцук також зазначив, що українське суспільство ввійшло повною мірою у «цифрову еру», і вирішення проблеми «цифрової нерівності» потребує збалансованого загальнодержавного системного підходу, який необхідно зосередити на таких основних напрямах, як сприяння реалізації регуляторної політики у сфері телекомунікацій, спрямованої на об'єднання можливостей суб'єктів ринку телекомунікацій з метою розв'язання основних проблем сфери, підвищення ефективності їхньої діяльності.

Під час роботи Круглого столу було підкреслено, що зважений регуляторний вплив держави на сферу телекомунікацій дозволить досягти значних позитивних змін у розвитку національної інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури, здійснити перехід економіки до моделі науково-технічного та інноваційного розвитку, розширити можливості людини отримувати доступ до національних та світових інформаційних електронних ресурсів, поліпшити умови та якість життя людини.

Дмитро Ларюшин присвятив свою доповідь кращій міжнародній практиці розвитку ШСД на національному рівні та можливостям впровадження позитивного досвіду на теренах України.

Володимир Матюшко, к.т.н., генеральний директор ТОВ СП «Технології та інвестиційний консалтинг» (СП «ТІКОН»), представив результати проведеного на замовлення корпорації Intel дослідження «Широкосмуговий доступ до Інтернету в Україні: поточний стан та перспективи». Презентація результатів дослідження на базі фактичного матеріалу наглядно продемонструвала наявність в Україні цифрових розривів в рівному доступі до інформації, освіті та телемедицині для жителів сільських, гірських регіонів України та регіонів з низьким рівнем доходу. Увазі учасників заходу вперше була представлена карта інвестиційної привабливості розбудови всезагального універсального ШСД в регіонах України, розроблена на основі результатів аналітичних досліджень провідних наукових та консалтингових організацій.

Тетяна Нанаєва ознайомила з ініціативами корпорації Intel Corporation для соціальної сфери в Україні, а саме засад електронної освіти, що дозволить докорінно змінити парадигму освітянського процесу в цілому.

Олександр Баранов зупинився на питаннях важливості впровадження ШСД як технічної основи для розвинутого інформаційного суспільства, зростання якості життя населення та сталого розвитку сфери зв’язку та інформатизації.

Володимир Гранатуров, професор Одеської національної академії зв’язку ім. О.С. Попова, у cвоїй доповіді акцентував увагу на організаційних та науково-методичних засадах створення Фонду універсальних послуг, зазначивши, що його створення за чіткою, прозорою схемою може стати одним із варіантів вирішення існуючих проблем проникнення ШСД.

Під час обговорення питань порядку денного учасники заходу приділили увагу проблемам цифрового розриву в регіонах, містах та сільській місцевості при використанні переваг інформаційно-комунікаційних технологій, доступі до електронної освіти, медичного обслуговування та використанні адміністративних послуг. Також учасники розглянули шляхи та джерела подолання цифрових розривів із врахуванням міжнародної практики, нові підходи у забезпеченні надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг нормованої якості та прискореного розвитку ІКТ та їх впровадження в соціальній сфері. Було зазначено, що незважаючи на розмаїття думок, на даному етапі розвитку ШСД та у найближчій перспективі насамперед важливо оцінити ключову роль держави у подоланні цифрової нерівності та підтримати запропоновані законодавчі ініціативи регулятора, які сприятимуть прискореному впровадженню ШСД в Україні.

У ході заходу також було обговорено Рекомендації Круглого столу. Зокрема, учасники рекомендують розробити Національний план впровадження ШСД, який би визначив конкретні цілі та шляхи їх досягнення, обсяги будівництва телекомунікаційних мереж та необхідні капіталовкладення з визначенням механізму фінансування для досягнення даної мети, включивши ці заходи в плани робіт органів державної влади у рамках розроблення та ухвалення плану дій на період до 2016 року щодо реалізації Стратегії розвитку сфери ІКТ в Україні відповідно до Указу Президента від 12 березня 2013 року № 128/2013.