ingr

Вино гарне. Істина ще не відркрилася. Мабуть, треба купити ще В знайомого відвал ноутбука від ТД вирішився обновленням драйверів.

Ну ясно, побалакаємо завтра - заберу з пошти вино - може істина відкриється...

Яка відстань між роутером і ноутом? Не може бути, що хось з них перегрівається? Від чого би втрати росли? Як швидко ростуть втрати і за скільки часу відвалюється ноут? Може є якась статистика в ТД? Знайомий якраз займається подібною проблемою, але там відвалюється тільки ноут через приблизно 2 години, а планшет працює...

Звідки ідея, що у ваших абонентів обладнання від домашнього роутера відвалюється через укртелекомівські модеми?

Тут така справа, що стабільність оцінювати можна спостереженням за інтервал значно більший ніж інтервал до першого збою. Добре би мати повну інформацію про предмет і умови роботи... У випадку АДСЛ без інформації про лінію (як саму так і у взаємозв"язку з іншими в багатопарних кабелях) оцінювати якість модему нема сенсу. В мене є практично тільки одна конкретна комбінація, яка стабільно проявляла себе за одиниці хвилин. Це длінк-и різних типів на одному хуавеї (dslam-i) в режимі pppoe (зависали не пізніше 5 хв.). Бріджом працювали без проблем. Жодна інша комбінація модем-дслам себе так не проявляла. На тому-ж хуавеї зікселі працювали желізно. А от на ECI зікселі не рекомендують. Тобто, часто спостерігаються проблеми в такій парі. Але це вже на інтервалі тижнів-місяців і не у кожному випадку, і не стабільно. (доречі, проблема длінк-хуавей була тільки в одному населеному пункті, в сусідньому длінки працювали нормально...)

Мабуть, якщо закрутити ZTE бріджом то швидкість адсл підніметься до 100 Мбіт.... Взагалі-то, ZTE хвалять, хоч їм інколи і прошивку зносить... Зіксель не з усіма дсламами стабільно працює...

1. - Звичайно. Питання ціни. Як за вирішення так і за лот. Типово щось варте уваги коштує і там доволі дорого. Навіть без розтаможки. Які ваші комісійні?

Вони не вирішують проблеми розтаможки. А це до +40% ціни. Крім того, на халяву на і-бей попасти не просто (ціни з доставкою на айпад-міні співрозмірні з місцевими). А з урахуванням розтаможки то там хіба що колекційні речі є сенс купувати. + ризик несправностей прихованих і не дуже...

Очевидно, перевищується допустима пульсація струму. Відповідно, втрати на внутрішньому опорі. Це актуально як для конденсатора після силового діода так і для конденсатора в живленні мікросхеми первинного кола. Хоча, маю кілька штук CapXon, які надулися просто лежачи в коробочці... При тому на верхній кришці відкладення не сірої солі а чорної.

Якось раніше шукав і не знайшов нічого... А тут знову попробував і попався nmap, а там nping Навіть цікавіше як в лінуксі

Крім того з-під вінди це єдини спосіб сформувати більше 1 пакету за секунду... А з лінукса можна задати інтервал в 0.01с. наприклад, і спостергіати за часом відповіді. Адаптивний пінг якось не так зручно виглядав...

Хм... дивно. Чому не 1000000 ?

Шо, генії, слабо написати: якщо 1500 байт проходить то все ідеально?

Цитати якраз звідти взяті. Взагалі, там є і цікаво поданий матеріал. Але, отаке... виглядає як введення в оману споживача? 5 окремих езернет портів, 4 з яких підключені до свіча і можуть комутуватися разом - це що значить? Там по замовчанню так є, а не "можуть бути". Окремих - це яких? Може хтось бачив суміщені чи спільні езернет порти? А може вони таки фаст-езернет (в 750, без "ж" - таки фаст)? А, на фото гігабіт-езернет. Там два окремих інтерфейси а не 5 і це вдалося нарити на якихось форумах. Це... один рядок... Про те, що езернети можуть не працювати правильно якщо з обох боків автовизначення не включене - це взагалі просто тапки(прямо суперечить попередньому і наступному рядку). Які езернети? Хотіли сказати Езернет, в сенсі першого стандарту на виту пару? Часто хтось використоує 10 Мб/с? А як з другого боку тупий свіч, то 10 Мб не буде працювати? Може і не буде. Може взагалі нічого працювати не буде (може той свіч без живлення - піди перевір). Може 21 буде кінець світу. Чи буде чи не буде можна буде сказати 22 в 0 годин. Gigabit link - це що, гігабіт-езернет чи, може якийсь підвид individual Ethernet ?

А мені весело Я би додав: All this may not work properly.

auto-negotiation (yes | no; Default: yes) When enabled, the interface "advertises" its maximum capabilities to achieve the best connection possible. Note: Auto-negotiation must be disabled on both ends, otherwise Ethernets may not work properly. Note2: Gigabit link cannot work with auto-negotiation disabled.

Я собі 750 мікротік купив... От цитата з мануала: There are five individual Ethernet ports. Ports 2-5 are connected to a switch and can be switched together by an option in the RouterOS software. В цьому "точному" мануалі крім 10 байт інформації є ще фотографія, по якій видно, що ВСІ порти підключені до 　 The AR8327 is the latest in high performance small network switching. Вони ж не дурні, вони знають, що там і до чого. Але формулюють отак... Думаєте, в них в решті документів щось суттєво краще? Мені чомусь не попадалося. Ще та коробка зависла за не цілих півтори доби. Може, все-таки вони не дуже ясно уявляють що роблять?

Очевидно, що не хочеться заморочуватися прийомом і аналізом прийнятого а просто формувати сигнал наявності підключення і УДП пакет з своєю інфою...

Тема така вже була. Практично досяжні якраз сонячні батареї і вітряки разом з акумуляторами. Але дуже дорого. Не знаю, на скільки реально бензиновий двигун з генератором і акумуляторами... Мабуть, таки сонячні батареї в сумі вийдуть дешевші.

Якщо можна вважати, що стійка електроживлення на 48В з 4 послідовно включеними акумуляторами по 12В має відводи від кожної батареї (і, напевно таки пробує вирівнювати напругу в буферному режимі) є UPS - то таки так, таке буває. Сама стійка така мудра, що має ком-порт під модем і езернет. Але, глючить при пропаданні ел. мережі. До такої степені, що контролер треба витягувати і скидати на заводські настройки щоб воно запрацювало. Щодо балансира - ідея правильна, але 200 Ом резистор, на мою думку, надто малий. Я думав про аналогічну схему, але з польовиком і лампочкою в якості баластного резистора. В літій-іонних акумуляторах з парою банок всередині типово є контролер, який тепер, кажуть, займається аналогічною роботою - балансуванням напруги на банках (раніше тільки напругу контролювали на кожному і при глибокому розряді ефект перекосу проявлявся так сильно, що через 20-30 циклів одна банка була повністю зарядженою а друга повністю розрядженою і цикл тривав кілка хвилин). В свинцевих маємо 6 банок в 12В акумуляторі. Думаю, що така проблема є тут також. Тільки до кожної з банок окремо не доберешся. Крім того, автомобільні акумулятори деградують самі по собі (не дуже дорогі) за кілька років.... Доречі, може хтось в курсі про "ввід в експлуатацію" літій-іонних акумуляторів від мобілок. Купив тут сьогодні "наш" акумулятор.... В інструкції написано "Для нового акумулятора необхідно провести 3-5 циклів повного розряду і заряду (обов"язково треба почати з розряду).... . Хто-небудь бачив якісь документи від виробників, які пропонують подібні дії? GP в своїх документах нічого подібного не пише Малюють графік залежності ємності акумулятора від циклів від 100% при 0 циклів до 80% при 500 циклах і ніяких ям при нулі. Ніяких initifal cycles або чогось подібного стосовно літійових технологій я не чув. Мало того, в старіших документах бачив графік кількості циклів в залежності від глибини розряду. Там явно демонструвалося, що чим менше розряджаємо тим більше циклів зможемо зробити. До того, в деяких ноутбуках від самсунгах і леново бачив функцію продовження життя акумулятора за допомогою обмеження розряду до 80% від максимального. Повторюся, цікавить документ від виробника а не статті в Інтернеті.

Ясно.. Мабуть варто подивитися правильного порно http://porn.serverbear.com/ і купити собі кусочок хмаринки в амазоні або гуглі замість того щоб сусідів тероризувати Хоча, навіть такі хмари падають...

Цікаво, чому промислово не випускають невеликі парові турбінки? ККД від розміру залежить?

Кажуть, що колись при вузлах зв'язку огранізовували невеличкі свинарники. При тому, цілком офіційно.... Це що "до Інтернету"

У нас в одному будинку (не житловому) в підвалі стоїть двохциліндровий дизель-генератор (стаціонарний) в якому вихлоп витягнутий вище даху а одна сторона радіатора воздуховодом витягнута назовні. Коли одна з частин вихлопної труби відірвалася стіну досить швидко закоптило.

Яка саме думка Вам видається розумною? В Росії дуже багато людей, які говорять розумно і яких показують. В Україні був (фізично ще є) Кравчук і ще кілька старих спеціалістів болтології, яких не показують. В цьому напрямку російський аналітик кілька разів висловився (про розумнішу Росію і дурних українських олігархів). Мабуть, це не те, що Вам сподобалося? Ще він казав про неідеалльність максимізації прибутків. Ця тема багатьом приходить на думку (в Америці, наприклад, кажуть що найбільша промисловисть - це склади з китайською продукцією а експорт ідей може перестати продаватися) . Колись ходила така байка, що в Японії керівника могли звільнити не тільки за менший від запланованого прибуток а й за більший від запланованого... Це, мабуть, також не те. Напевно, Вам сподобалася думка про те, що Україна з Росією разом можуть бути великою державою а дохла Україна Росії дуже не вигідна, тому давайте дамо їм скидки на газ за можливість співпраці? На скільки я бачу, росіяни вже давно співпрацюють. Чи "витирають об них ноги" - якось сильно сумніваються. Поляки на границі знущаються - то може й так, але в Україні - то навряд чи. Тобто, реально, пропонується зменшити ціни на газ, бо голодна Україна може не політичні проблеми влаштовувати як Литва з Польщею, а реальні. Мабуть, це? Як воно насправді, що добре і що погано в глобальному маштабі (як то вибори чи відносини з Росією) ми навряд чи можемо об"єктивно оцінити. Наприклад, я бачу, що з такою ціною як є на газ якось живемо. В нас тут котли на дрова ставлять. Дрова експортують в Польшу і далі (саме дрова, порізані і поколоті, в упаковці). Чи потрібна нам допомога Росії в виробництві дров? Чи може нам Росія допомогти розвинути наукоємку промисловість? Вони самі купили завод по виготовленню мікросхем 10-річної давності... З другого боку, Капіца кожен раз показував графік, на якому 10% населення зайнято в промисловості, 2% в сільському господарстві а решта в сфері послуг. При тому зайнятість в промисловості падає. Чи потрібний розвиток промисловості на тому рівні технологій, на якому ми з росіянами є? Напевно, скоріше треба розвивати науку, бо купуючи технології ми будемо завжди суттєво позаду... (хоча, якщо припустити, що надзвичайно швидкий ріст населення переходить в насичення, то, можливо, і розвиток технологій буде мати аналогічну динаміку - як приклад швидкодія процесорів. тоді, купувати технології буде сенс).