ingr

"...і працюють тут Рафшан і Джамшут..."

Мідь на стовпи РЕМу повісити законно не вдастся. А от свої стовпи поставити - варіант. Бачив "стовпи" - брус 50мм прив"язаний до плоту, а на тих "стовпах" кабельне телебачення... 8) Живие, як не дивно, вже кілька років.

Реально дуже цікаво чому?

Щодо конструкції заземлення. Кажуть, що ефективно забивати кутники "50"-ку на відстані півтори довжини кутника. В нашій місцевості 1.5м кутник типово до кінця не забивається - розплескується (гори, каміння...). Якщо вдалося забити 2.5м штир - значить грунт пісчаний. Радість та сама, що і в горах - заземлення мало ефективне. Але, чи було погане заземлення причиною виходу з ладу безперебійника (чи може він просто "завис"?) - важко сказати. Питання, що то за безперебійник. Якщо він таки здох - то розібрати і попробувати визначити що саме здохло. Від того буде залежати відповідь на питання "чому". (заземлення просто перенаправляє потужність розряду з елекртричної мережі на землю замість того щоб воно пішло на обладнання. проте, перенаправляє воно через елементи безперебійника. тому, при сильному розряді в нього є великі шанси вийти з ладу по вхідних колах. без заземлення підскакував би потенціал всіх приладів після безперебійника. при тому, сам безперебійник міг би залишитися живим.) Проте, заземлення в принципі призначено для захисту людей. Обладнання виходить з ладу якщо є перевищення певного порогу напруги між виводами. Тобто, для захисту обладнання достатньо обмежити різницю потенціалів між всіма дротами які попадають в коробку (в тому числі і живлення). А після того точку об"єднання всіх варісторів і розрядників заземлити щоб когось не вдарило. Грозозахист для езернету - це 8 діодів - 1 грн., сапресор на 5.6в - 1 грн. варістор - 1 грн. або розрядник 6-8 грн., гніздо - 1грн., платка -1 грн. і кусень витухи з штекером - 1 грн. Максимум 13 грн. Бачив, що люди рекомнедують варістор паралельно з розрядником ставити в розетках... Не ясно що робить варістор біля розрядника, але, можна і тут поставити. Буде 14 грн.

Справа в тому, що не у багатьох людей є паяльна станція, та й взагалі, паяти нормально вміють дуже не багато людей. Але, якщо є чим, і є досвід - чому б не попробувати. Відразу стане зрозуміло, чи варто чи ні. 6-8 баксів за годину - це не погано. Головне, щоб після заміни чіпа не виявилося, що там ще трансформатор і резистори повигорали... Я спостерігав пробитий трансформатор, так що 3.3в коротили на корпус... Заради спортивного інтересу замінив трансформаторну зборку і польовик в живленні. Типово блоки живлення горять. Універсальний блок може коштувати майже як свіч з блоком живлення... Якщо є паяльник - може краще грозозахисти паяти...

Учумелые ручки, хазяйство, маєток, хата, стодола і свині - це все приблизно одне і те-ж для оцінки потенційного споживача. Напевно я трохи перебільшу, якщо скажу, що бачив все, але не сумніваюся, що зробити якісь прикидки по цих признаках - підключиться людина чи ні - практично не реально. Хоча, при наявності можливостей я би розраховував одне волокно на один будинок. Але, грошей нема навіть на нову зварку - значить економимо. Тому я пропоную варіант тягнути новий кабель на групу нових користувачів. це позбавляє необхідності великих одночасних інвестицій і купи зварок в купі проміжних муфт. Звичайно, загалом це (можливо) буде дорожче, але на початку значно дешевше і простіше. В умовах невизначеності має бути саме те. Доречі, на першій сторінці новина з ціною на кабель біля 2,6 грн./м. 4 волокна... Явно спонукає саме до такої ідеї

Мене трохи чіпає тема часу ремонту, бо я такими ремонтами займаюся. Трохи самостійно а трохи за часом слідкую. Що мене лякає найбільше в такому проекті - це можливість навмисних пошкоджень... От година - це вже ближче до реалу. І то, якщо прийшли зі зваркою і прийняли рішення негайно відновлювати зв"язок по тимчасовій схемі. І є чим "кидати" ту времянуку... Доречі, ніхто не замітив питання про частково пошкоджений кабель. Якщо в той кабель попадає вода - за скільки часу він скисне? Як проявляється скисання в роботі? На скільки я розумію, за рік воно може скиснути... Ще така ідея - кидати кабель на 2-3-4 абонентів окремий кабель. По-перше, тих абонентів і так не багато. По-друге менше зварок у муфті. Головне, кабелі маркувати. Бо як жмут таких кабельків десь урвуть.... Доречі, про маркування і документацію. Тут на разі ніхто нічого не каже. А це дуже важливий елемент. Записати коли, як і що підвісили. Хоча, кажуть, що в деяких місцях ніхто кабелі не ремонтує. Як виявили що щось кабель пошкоджений - кидають новий.

Перший зварочник, який я бачив, був "однокнопочний", радянського виробництва. Там був мікроскоп, мікрометричні болти, лампочка на підсвітку і кнопка. Тиснеш - лупить дуга. Перетиснув - починаємо знову. За 25 баксів можна купити електроди. За 60 бу мікроскоп на ібеї (медичний, USB - від 23 )...

Учумелые ручки, я маю трохи досвіду, але не з оптикою. Те, що оцінювати абонентів по маєтках не варто - це в першу чергу. Якісь плани будувати на 10 років приватній особі - також не варто (З причин відсутності або присутності держави - де як виходить ). Щодо часу ремонту. Явно не реальний час. Навіть, якщо ви вказуєте час, за який ви кинете якийсь тимчасовий лінк між обірваними кабелями які лежать на дорозі - все одно час простою не буде 20 хв. За 20 хв. можна хіба що мідь скрутити. Але треба ще прийняти заявку і прибути на місце. Так що 3 години - це ще дуже і дуже гарна оцінка. А абонент буде невдоволений в першу чергу тим, що йому хочуть назвати нереальни час відсутності зв"язку.

Якщо зразу думати про потенційних абонентів і не припускати ніяких змін то треба тупо на кожен будинок зробити вивід по волокну або два (авось скисне одне, що тоді - муфту відкривати?). Але люди тут не впевнені в завтрашньому дні, а не те що в наступному році. Хочуть при підключенні повертати повну вартість матеріалів. То які тут довгочасні плани? Якщо розраховувати на 10 років вперед - то таки треба би було кожному до хати підвести волокно і ще й шоколадку подарувати. Доречі, про відновлення оптики за 20 хвилин - це з тої ж опери, що і муфта на 10 років. Анріал.

З практики експлуатації телефонних мереж - є проблема підрізів і прострілів. Цікаво, як живе мокра оптика? Скільки часу треба, щоб затухання у волокні виросло до неприйнятного? АДСЛ чи вайфай в селі вже не розглядається? Кабель буде підвішений чи закопаний? Якщо підвішений - то на опори ЛЕП?

Якщо не помиляюся, то в пдф-ці на RTL8305 вказують по 100мА на кожен активний порт від 3.3В при 100Мбіт не залежно від трафіку на порті. Тобто, якщо зробити кращий блок живлення - то можна ще менше споживання отримати. Але питання, на мою думку, абсолютно академічне. Зазвичай не проблема організувати дистанційне живлення для доволі великого каскаду свічів... (в даному випадку я спеціально на столі включив і виміряв). WI-FI ретранслятор споживає біля 12-16 ват. Але його актуальність на даний момент нульова. На тій горі поставили базову станцію "київстар" і притягнули нормальну лінію електроживлення. Народ вже юзає жпрс з сателітаркою - дешевше ніж місцеві провайдери пропонують виходить (вночі 4 долари за гіг).

Два системники + 8 модемів і два свічі. На початку розряду споживають від 12В акумулятора 12-14А в залежності від активності вінчестерів. В безперебійнику (450ВА) по три польовики irfz44 на плече - в них по 40 А межа, реально 10 ампер вони можуть комутувати. І якщо би до них був ще потужніший драйвер, який би міг заряджати їх затвори з достаньою швидкістю, то така желізяка би працювала, доки би не згорів трансформатор. А так вони трохи гріються. Ну на то в них межа по температурі робоча 120 градусів Та й траснформатор до 100 градусів - нічого надзвичайного. Але за той час, що вони працюють коробка не плавилася - занчить не так вони вже дуже й гріються. Раніше це працювало 40-50 хвилин від акумулятора 18Аг. Тепер паралельно до нього підключений автомобільний 65Аг акумулятор через 30А шунт. І я не знаю, скільки воно працювало найбільше - компи останні пару місяців не перегружалися (стук-стук-стук ) Дуже важливо - що живитсья від безперебійника. Якщо гарний блок живлення з фільтром на вході - погано причому, чим кращий фільтр - тим гірше, бо він "зрізає" фронти того струму, який генерує безперебійник. Таке "зрізання" - це _дуже_ значні сплески струму в момент включення польовика в безперебійнику. Відповідно втрати і нагрівання. І навпаки - чим гірший блок живлення в системнику (без фільтра взагалі) - тим легше живеться безперебійнику. Ефект можна спостерігати або осцилографом на шунті або рукою на радіаторах транзисторів і траснформаторі. Для порівняння можна замінити комп звичайною лампочкою розжарювання. Ну і до купи - кажуть, що температурний режим встановлюється десь за 2-3 години роботи пристрою. Так що варто випробовувати систему до повного розряду акумулятора (в кінці розряду струм споживання зростає і трохи не пропорційно напрузі, бо зростають втрати).

Ще можна пошукати в електриків або звязківців Р5-10 "Измеритель неоднородности линий" - рефлектометр, яким також можна виміряти відстань до "обриву" або "короткого". Ще можна визначити відстань вимірявши ємність між дротами в парах. ПКП-3 (-4, -5) звязківський вам допоможе (співвідношення ємностей пар 1-2 і 3-6 дасть вам відносну відстань до пошкодженя).

Свічі бувають різні... тут каньйон 5-портовий дешевий (гарна штука - далеко працює) з двома активними портами на 100Мбіт споживає 100мА від 12.8В. Якщо я не помиляюся - сонячна батарея російського виробництва з такою потужністю коштує під 100 доларів. А треба би ще дві - щоб і в ночі від акумуляторм працювало... Механічні варіанти розглядати скоріше не варто - не стабільно і не надійно + шум(хоча мабуть по-близу нікого немає, якщо не можна організувати живлення). Радіоактивні теплові генератори мабуть також ніхто розглядати не захоче... Колись хотів вчепити на горі ретранслятор вай-файний Потужності електричної треба було більше, і в результаті вийшло, що дешевше через мобільний телефон інтернет організувати. А з сателітаркою - то навіть дешевше ніж по землі виходить... Так що "не тратьте, куме, сили"...